Шановний ви наш чоловік! Минуло вже чимало років з тих пір, як ви почали навчати нас старанно писати, складати цифри, читати наші перші твори. Зараз же ми вже подорослішали, стали гарними, сильними, а найголовніше – розумними. Сьогодні особисто для нас буде звучати останній шкільний дзвінок, а потім нам належить увійти в двері дорослого самостійного життя. Для кожного з нас вона складеться по-різному. Але одне ми знаємо точно – крокувати ми будемо з честю. Адже ви доклали для цього стільки старань. Ми не маємо права вас підвести. Ви часто мало спали, тому що перевіряли наші каракулі, приділяли менше уваги власній родині, щоб зайвий раз побути з нами, ділилися з нами своїм сердечним теплом, витрачали свої нервові клітини. І все заради того, щоб у нас була можливість стати гідними людьми. Зате сьогодні випускники кажуть вам дякую, навіть за двійки, якими ви нас час від часу карали. Ми назавжди збережемо в наших спогадах те, що було вами зроблено.
Першого вчителя забути неможливо. Хочемо подякувати за те, що знали з чого почати, коли нас навчали. Ви нас зацікавили і подарували перші знання. Ми йшли до школи із задоволенням, щоб навчитися рахувати, писати і читати. Дякуємо за теплу атмосферу у класі і добре ставлення до нас.
Від імені всіх батьків і учнів хочемо подякувати вам за Вашу працю, за індивідуальний підхід, за добре ставлення і розуміння, за старання і захоплюючі уроки, за чудовий настрій і перші знання!
